Критерії приватних та публічних інтересів у регуляторній діяльності.
DOI:
https://doi.org/10.31558/2518-7953.2018.1-2.3Ключові слова:
регуляторний акт, інтерес, баланс інтересів, критерії інтересу, Глобальні цілі, сталий розвитокАнотація
У статті аналізуються критерії, на підставі яких здійснюється збалансування приватних та публічних інтересів у регуляторній діяльності. Обґрунтовується роль мети як ключового елементу реформування господарського законодавства, якому мають бути підкорені публічні та приватні інтереси. Пропонується використання Глобальних та національних цілей сталого розвитку у якості орієнтирів при визначенні такої мети.Посилання
Концепция модернизации хозяйственного законодательства на базе Хозяйственного кодекса Украины (проект). Экономика и право. 2006. № 2(15). С. 5–16.
Коваль І. Забезпечення приватних і публічних інтересів у сфері визнання недійсним патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2011. № 6(62). С. 70–77.
Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV (зі змін. та допов.). Відомості Верховної Ради України. 2003. № 8, № 19–20, № 21–22. Ст. 144.
Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV (зі змін. та допов.). Відомості Верховної Ради України. 2004. № 9. Ст. 79.
Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 308 (зі змін. та допов.). Офіційний вісник України. 2004. № 10. Cт. 612.
Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development: Resolution adopted by the General Assembly on 25 September 2015. United Nations [Офіційний сайт]. URL: http://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/70/1&Lang=E
Цілі сталого розвитку: Україна: Національна доповідь 2017. Київ: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. 2017. 174 с.
